Після 24 лютого 2022 року багато компаній посилалися на війну, щоб не платити штрафи за прострочені поставки чи оплати. Суди за ці роки сформували чітку практику, а законодавство змінилося: з серпня 2025 року не діє Господарський кодекс, а з вересня 2025 року знову спливає позовна давність. Нижче пояснюємо, як це працює у 2026 році.
Чи звільняє війна від відповідальності за договором автоматично?
Ні. Верховний Суд послідовно вказує, що воєнний стан, бойові дії чи девальвація самі по собі не звільняють від виконання зобов’язань. Вирішальне значення має причинно-наслідковий зв’язок: сторона має довести, що саме ці обставини унеможливили виконання конкретного зобов’язання (зокрема, постанови КГС ВС у справах № 910/9258/20 від 01.06.2021, № 922/2394/21 від 14.06.2022, № 908/1620/22 від 12.10.2023).
Що суди враховують на практиці:
- якщо компанія продовжувала працювати, посилання лише на воєнний стан не допоможе (справи № 916/628/22 від 03.08.2023, № 910/6306/21 від 12.06.2024);
- форс-мажор не звільняє від зобов’язань, строк виконання яких настав до його виникнення (зокрема, справа № 912/750/22 від 07.06.2023);
- форс-мажор звільняє від відповідальності (штрафів, пені), але не від самого обов’язку виконати зобов’язання.
Підстава звільнення від відповідальності тепер — стаття 617 Цивільного кодексу: особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Чи достатньо загального листа ТПП від 28.02.2022?
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України оприлюднила загальний лист № 2024/2.0-7.1, яким засвідчила військову агресію росії як форс-мажорну обставину. У роз’ясненнях торгово-промислових палат зазначено, що лист чинний на період воєнного стану і його можна додати до повідомлення контрагенту.
Але для суду цього, як правило, недостатньо. Верховний Суд вважає лист загальним документом, а не сертифікатом щодо конкретного договору, і наголошує, що кожна сторона доводить свої обставини окремо (справи № 906/540/22 від 07.06.2023, № 910/7679/22 від 13.09.2023).
Коли потрібен сертифікат ТПП і як його отримати?
Сертифікат не обов’язковий і не є безумовним доказом: суд оцінює його разом з іншими доказами, а форс-мажор можна довести й без сертифіката, якщо договір чи закон не вимагає інакше. Водночас сертифікат корисний, коли контрагент не визнає форс-мажор або треба задокументувати знищення чи втрату майна.
Порядок засвідчення визначає Регламент ТПП України (рішення Президії № 44(5) від 18.12.2014):
| Що | Як |
|---|---|
| Куди звертатися | ТПП України або регіональна торгово-промислова палата |
| На що | Окремо на кожен договір чи зобов’язання |
| Документи | Заява за формою (додатки 1–4 до Регламенту), документи компетентних органів про подію та її дату, копії договору й повідомлення контрагента, документи про повноваження |
| Строк | До 7 робочих днів залежно від обсягу й складності |
| Вартість | Платно: розгляд документів + засвідчення. Малий бізнес може отримати сертифікат безоплатно, сплативши лише за розгляд (7eminar, 11.09.2026) |
Закон не встановлює строку для звернення по сертифікат: його можна отримати і після порушення (справа № 922/193/23 від 13.12.2023).
Як і коли повідомити контрагента?
Повідомлення контрагента та звернення до ТПП — різні дії. Повідомити іншу сторону варто якомога швидше, письмово й зі збереженням доказів надсилання. Пропуск строку повідомлення позбавляє права посилатися на форс-мажор лише тоді, коли це прямо передбачено договором (справи № 904/5328/21 від 22.06.2022, № 924/75/23 від 14.09.2023). Тому перевірте розділ про форс-мажор у кожному договорі.
Що змінилося після скасування Господарського кодексу?
З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс втратив чинність (Закон № 4196-IX). Основним джерелом регулювання господарських відносин став Цивільний кодекс.
Договори, укладені раніше, залишаються чинними. Але якщо вони посилаються на норми ГК (наприклад, про господарські санкції чи форс-мажор), ці норми більше не застосовуються, а діють аналогічні положення ЦК та спеціальних законів. Такі договори варто оновити, зокрема розділи про відповідальність і форс-мажор.
Чи спливає зараз позовна давність?
Так. З 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон № 4434-IX, яким скасовано зупинення позовної давності на період воєнного стану. Строки знову спливають:
- загальний строк — 3 роки;
- для окремих вимог, зокрема щодо стягнення неустойки, — 1 рік.
Для боргів, строк оплати яких настав у період зупинення, трирічний строк за загальним правилом відраховується з 04.09.2025 (розрахунки й приклади). Перевірте дебіторську заборгованість: частина строків може спливти вже у 2026 році.
Що робити бізнесу зараз
- Перегляньте договори: умови про форс-мажор, строки повідомлення, вимоги щодо сертифіката, посилання на Господарський кодекс.
- Зберігайте докази впливу воєнних обставин на конкретне зобов’язання: акти органів влади, листування, документи про знищення майна чи зупинку логістики.
- Повідомляйте контрагента письмово й без затримки.
- Отримуйте сертифікат ТПП на конкретний договір, якщо очікуєте спору.
- Порахуйте позовну давність за простроченими боргами та оцініть, чи не варто діяти вже зараз.
Якщо виконання договору можливе, але стало значно обтяжливішим, оцініть інший механізм — зміну або розірвання договору через істотну зміну обставин (стаття 652 ЦК).
Джерела
- Форс-мажорні обставини в умовах воєнного стану: судова практика Верховного Суду, 14.10.2024
- Верховний Суд: Господарський кодекс України втратив чинність
- Регламент засвідчення ТПП форс-мажорних обставин
- Сертифікат ТПП про форс-мажор: у яких випадках потрібен, 11.09.2026
- Відновлення перебігу позовної давності: Закон № 4434-IX