4 грудня 2026 року завершується перехідний період, який уряд дав бізнесу без укриття. Пояснюємо, що зміниться, хто зобов’язаний мати укриття чи безпечний простір, як бути в орендованому приміщенні й які документи підготувати. Стаття ґрунтується на тексті постанови КМУ № 1092 від 04.09.2026 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» зі змінами, внесеними постановою № 1128 від 15.09.2026, а також на роз’ясненнях Мінекономіки й МВС станом на 23.10.2026.
Що зміниться для бізнесу 4 грудня 2026 року?
Постанова КМУ № 1092 (чинна з 04.09.2026) запровадила рівні загрози й визначила, як бізнес працює за жовтого рівня:
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності можуть провадити діяльність там, де є захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, а також у спорудах подвійного призначення чи будівлях, у складі яких є безпечний простір (пп. 2 п. 1);
- там, де укриття немає, працювати можна за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з дня набрання постановою чинності — тобто до 04.12.2026 (Мінекономіки, 13.10.2026).
Отже, після 4 грудня погодження колективу вже не буде підставою працювати без укриття: строк прямо обмежений самою постановою. Залишаться варіанти: мати укриття чи безпечний простір, перевести людей на дистанційну роботу або зупиняти роботу на час жовтої тривоги. Особливості для окремих видів бізнесу уряд визначає окремими рішеннями (наприклад, постанова № 1158 для сфери охорони здоров’я).
Чим жовтий рівень загрози відрізняється від червоного?
- Жовтий — дронова загроза; сигнал триває 30 секунд і подається з диференціацією за районами.
- Червоний — ракетна або ракетно-дронова загроза чи масована дронова загроза; сигнал триває 1 хвилину.
Сигнал складається зі звукового сигналу «Увага всім» і голосового повідомлення «червоний рівень» або «жовтий рівень»; відбій — лише голосовим повідомленням (додаток до постанови № 1092). Окремого дозволу працювати під час червоного рівня постанова не дає, тож діють загальні правила цивільного захисту: персонал і відвідувачі йдуть в укриття.
Хто зобов’язаний мати укриття?
Будь-який суб’єкт господарювання незалежно від форми власності — ТОВ чи ФОП, — який хоче працювати з працівниками й відвідувачами на місці під час жовтої тривоги: офіси, магазини, кафе, склади, виробництва. Крім того, постанова зобов’язує бізнес:
- доводити сигнал тривоги до персоналу й відвідувачів;
- визначити порядок дій персоналу в разі тривоги;
- розмістити табличку про наявність чи відсутність укриття.
Перебування відвідувачів під час тривоги — на їхній власний розсуд. У закладах освіти без облаштованих захисних споруд освітній процес за жовтого рівня припиняється. Для сфери охорони здоров’я діють окремі правила (постанова № 1158). Дистанційних працівників вимога щодо приміщень не стосується.
Укриття чи безпечний простір: що обрати?
Будувати окреме укриття не обов’язково. Варіанти:
- Наявна захисна споруда чи укриття поблизу. За роз’ясненнями, які наводять фахові видання (Kadroland, 22.10.2026), відстань — до 300 м для багатоповерхової забудови й до 500 м для мало- та середньоповерхової, з урахуванням реального маршруту. З власником споруди потрібен письмовий договір про доступ, кількість місць і порядок відкриття. Місткість рахують за максимальною кількістю людей, які одночасно перебувають на об’єкті (лист МВС від 28.09.2026 № 39009).
- Безпечний простір у своїй будівлі (запроваджено постановою № 1128) — це «найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях», облаштовані в межах наявного планування так, щоб захистити людей від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху. Показник тиску визначають Міноборони з Генштабом, а відповідність перевіряється розрахунками балансоутримувача. Коридор без вікон, обраний «на око», безпечним простором автоматично не є.
- Мобільне укриття, переїзд, дистанційна робота або зупинка роботи на час тривоги.
Хто облаштовує укриття, якщо приміщення орендоване?
Постанова розподіляє ролі, але не витрати, тому питання варто врегулювати договором.
- Облаштовує безпечний простір суб’єкт господарювання, який працює в приміщенні, — тобто орендар (абз. 4 пп. 2 п. 1 постанови № 1092).
- Визначає приміщення й робить розрахунки балансоутримувач — найчастіше орендодавець або управитель будівлі.
- Табличку й оповіщення постанова покладає і на балансоутримувача, і на суб’єкта господарювання.
- Хто платить за розрахунки й роботи, постанова не встановлює (Дебет-Кредит, 24.09.2026).
Тому орендарю варто вже зараз письмово звернутися до орендодавця й укласти додаткову угоду до договору оренди: яка зона є безпечним простором, хто робить розрахунки й роботи, хто й у якій частці платить, чи дозволені зміни приміщення, хто й як оповіщає людей у будівлі. У торгових і бізнес-центрах зручно, коли власник організовує централізоване оповіщення для всіх орендарів. Якщо орендодавець відмовляється співпрацювати, а укриття поблизу немає, це вагомий аргумент для перегляду умов оренди.
Якщо Ви орендодавець. Як балансоутримувач Ви визначаєте, які зони будівлі можуть бути безпечним простором, і робите розрахунки; табличку й оповіщення постанова покладає і на Вас. Орендарі, які не зможуть працювати під час жовтої тривоги, після 4 грудня шукатимуть приміщення з укриттям або вимагатимуть змінити умови оренди. Тож варто заздалегідь визначитися з безпечним простором і зафіксувати домовленості з кожним орендарем.
Які документи підготувати до 4 грудня?
- Наказ про порядок дій під час повітряної тривоги з окремими алгоритмами для жовтого й червоного рівнів, відповідальними за оповіщення й супровід, маршрутом до укриття.
- Правила поведінки під час тривоги — з підписами працівників і в доступному для відвідувачів місці.
- Договір із власником укриття або документи балансоутримувача про безпечний простір і розрахунки.
- Додаткова угода до договору оренди — якщо приміщення орендоване.
- Табличка 100 × 60 см біля входу: «Об’єкт забезпечений укриттям», «…безпечним простором» або «…не забезпечений укриттям».
- Оновлені документи з охорони праці й порядок обліку часу в укритті (простій оплачується щонайменше у розмірі 2/3 тарифної ставки, ст. 113 КЗпП).
Що буде, якщо не встигнути?
Окремих штрафів постанови не встановлюють. Але роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці (ст. 13 Закону «Про охорону праці»), а працівник має право відмовитися від небезпечної роботи (ст. 6). Якщо станеться нещасний випадок, наказ про продовження роботи чи протокол колективу не звільнять від відповідальності (7eminar, 20.10.2026). Практично ж без укриття бізнес після 4 грудня втрачатиме робочий час під час кожної жовтої тривоги.
Статтю оновимо після 4 грудня, коли з’являться нові роз’яснення й практика. AGENSTI допомагає підготувати документи щодо роботи під час тривог, додаткові угоди до договорів оренди й договори з власниками укриттів, а також супроводжує перевірки.